Відповідальність за подвійне громадянство
Мабуть вперше наслідки подвійного громадянства Україна відчула на собі ще в 2014 році. Ні для кого не секрет, що російська влада видавала паспорти усім охочим мешканцям Криму. Крім того, політика “відновлення руського міра” просувалася і в східних областях. Саме захистом «своїх громадян» Росія і виправдовувала вторгнення в Крим і на Донбас. І саме в світлі подій на сході України, подвійне громадянство в Україні є проблемою і загрозою національній безпеці.
Також проблема двох паспортів уже давно торкнулася і Закарпаття. Чи не найвідомішим став скандал із врученням документа в консульстві Угорщини в Берегові.
«Відносно угорців в Закарпатті – ці цифри обраховуються до 10% населення Закарпаття. Порахуйте, скільки це є – більше 1,2 мільйона проживають на території Закарпаття, от більше 120 тисяч, а за опрацьованими нами даними — до 300 тисяч громадян України отримали угорські паспорти» , — заявив колишній головний військовий прокурор Анатолій Матіос в інтерв’ю радіо «НВ».
Та конфлікт навколо подвійного громадянства в Україні підігріла ще й Чехія. У місцевому парламенті вже підготовлений законопроект, що дозволяє отримати чеський паспорт нащадкам громадян колишньої Чехословаччини, куди в довоєнний час входило Закарпаття. З огляду на етнонаціональні особливості, потенційно сотні тисяч українців із західних областей можуть отримати друге громадянство.
Сьогодні законодавство України не передбачає для її громадян подвійного громадянства. Закон України “Про громадянство України” зазначає: “Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України”.
Як підтвердження цього, між Україною та іноземними державами, включаючи ЄС та США, відсутні відповідні договори про обмін інформацією щодо осіб, які прийняли громадянство цих країн.
Таким чином, якщо громадянин України набув громадянство іншої держави, то не позбавляється при цьому українського громадянства і в правових відносинах з Україною надалі визнається лише як громадянин України.
Водночас пунктом 1 частини першої статті 19 Закону України «Про громадянство України» встановлено: добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття, є підставою для втрати громадянства України.
Ми бачимо, що у трактуванні Закону виникають суперечності.
Отже, неповідомлення громадянином України про наявність у нього іншого громадянства призводить до існування подвійного громадянства, що є порушенням положень статті 4 Конституції України: Стаття 4. В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Особи, які одночасно є громадянами України та іншої держави, і які це приховують, або ж просто не повідомляють відповідні органи – можуть вільно брати участь у виборах, будучи наділеними як правом обирати, так і правом бути обраними.
Єдиною нормою, яка регулює питання участі осіб з подвійним громадянством у виборах, є пункт 4 частини першої статті 52 Закону України «Про вибори Президента України», що визначає як підставу для відмови Центральною виборчою комісією у реєстрації кандидата на пост Президента України — невихід із громадянства іншої держави особою, висунутою кандидатом на пост Президента України.
На 5-й рік війни в українському законодавстві немає прямої заборони або покарання за подвійне громадянство… Хоча наші історичні та географічні реалії мають диктувати специфічні заходи безпеки, і один із них – заборона подвійного, множинного громадянства. Або ж виходом могло би бути заборона брати участь у виборах особам із подвійним громадянством.
